Реформація

 

“Свобода не робить людей щасливими, вона просто робить їх людьми!”
Мануель Асанья

 

   Особливість сучасного світу – високий рівень технічного прогресу та світова криза, яка охопила не лише соціальну, економічну й культурну сфери суспільного життя, але також і його духовно-моральний стан. Розмивання цінностей і втрата сенсів поставили людину в ситуацію духовної кризи, що, зі свого боку, загострило проблему плюралізму цінностей. В умовах різноманітності духовних ідей та думок життєво необхідною стає проблема ціннісних основ вільного вибору людини, особливо зважаючи на сьогоднішні виклики в суспільстві й у межах держав.

Кожна людина потребує систему життєвих цінностей, щоб свідомо приймати рішення морального характеру. Однією з найбільш важливих цінностей будь-якої світоглядної системи є людська свобода. Свобода людини – це фундаментальна цінність. Вона являє собою загальну передумову моральності й без неї жодна етична система не може існувати.

Виключно важливу роль у становленні людської свободи в суспільстві відіграли події, пов’язані з Реформацією. Реформація (лат. reformatio – виправлення, перетворення, реформування) – широкий релігійний і суспільно-політичний рух у Західній та Центральній Європі XVI – поч. XVII століть. Її початком прийнято вважати 31 жовтня 1517 року (протест Мартіна Лютера), а закінченням історики називають 1648 рік (підписання Вестфальського миру, згідно з яким релігійний фактор перестав відігравати вагому роль у європейській політиці).

Богословські ідеї цього періоду вплинули на богословські доктрини, відкрили нові духовні горизонти, змінили усвідомлення особистості, навчили людей мислити самостійно й підготували прихід Нового часу. Вплив ідей Реформації не спадає і з плином часу. Їхні наслідки відчутні й у наш час не лише в житті християн протестантських конфесій, але й у житті суспільства всього світу.