
об’єднати богословів, істориків і служителів церков, а також представників різних конфесій та традицій для богословського переосмислення ролі церкви й окремого християнина в публічній сфері сьогодні; окреслити напрями можливого впливу церкви на державу й громадянське суспільство; сприяти умовам, у яких голос церкви може звучати публічно; надавати практичні інструменти для розвитку громад і соціальних ініціатив; надихнути на відчуття особистої відповідальності й способів реалізації соціальних і громадських ініціатив.
.
.
.
Чи повинні християни залишатися осторонь політики й уникати участі в ній, щоб зберегти свій пророчий голос і не стати політичними маріонетками? Чи, навпаки, вони покликані активно залучатися й прагнути використовувати політичні системи для контролю важелів влади? Поєднуючи політичну теологію, біблійний аналіз і церковну історію, ми знаходимо, що побудова Царства Ісуса передбачає протистояння імперії в усіх її формах. Такий підхід повинен спрямовувати християн до політичної участі, яка сприяє вільним демократичним суспільствам і рішуче протистоїть політичним схемам, заснованим на автократії та націоналізмі. У доповіді буде висвітлена також актуальність цього підходу для сучасних подій, зокрема війни між росією та Україною. Спікер: Ніколас Т. Райт, обіймав різноманітні академічні та капеланські посади в Оксфорді, Кембриджі та Університеті Макгілла в Монреалі, почесний професор Нового Завіту та раннього християнства в коледжі Святої Марії при Університеті Сент-Ендрюса, старший науковий співробітник у Вікліф-Холі, Оксфорд.
.
.
.
.
Мир не є сталим поняттям, а радше процесом, який адаптується до мінливого контексту. Старі теоретичні призми розбудови миру XX століття не релевантні для українського контексту, натомість відповіддю можуть стати концепти адаптивного миру й агоністичної розбудови миру. Роль церков і релігійних ініціатив у цьому є ключовою як таких, що мають довіру населення, доступ до різних соціальних груп і можуть створювати нові наративи. Цими наративами мають стати розуміння миру як процесу, залучення до подолання наслідків війни та теологічне осмислення сучасних викликів. Спікер: Тетяна Калениченко, керівниця ГО «Діалог у дії».
.
Жодне українське місто не залишиться таким, яким було до війни. І якими вони стануть далі, залежатиме від невеликих груп діячів, які працюватимуть над осмисленням сенсів цих міст і практичним втіленням цих сенсів. Тому майбутнє міст залежатиме від наявності цих суб’єктів, які будуть здібні до трансформації. Пошук таких суб’єктів і їх культивування є тим місцем, де християнська місія зустрічається з потребою трансформації міст. Спікер: Олександр Філоненко, український філософ, богослов, публічний інтелектуал, доктор філософських наук, професор кафедри богослов’я УЄТС.
.
.
.
У доповіді буде розкрито питання ролі християнина в публічній площині серед викликів сучасності. Адже громадяни, як і уряди, несуть відповідальність за загальне благо наших суспільств. За таких обставин постає запитання: «Як християни мають розуміти й розвивати відповідальне громадянство?». Громадянам різних вір і світоглядів варто співпрацювати в побудові й плеканні громадської справедливості в тих країнах, де вони мають таку можливість. Спікер: Джеймс В. Скіллен, має PhD-ступінь у царині політичних наук, Дюкський Університет, США, у минулому Президент Центру Громадської Справедливості, автор і редактор багатьох книжок.
.
Мир у контексті воєн і «конфліктів ідентичностей» (Фрайберг) у всьому світі сприймається як диво. Однак сьогодні ідея миробудування стала предметом маніпуляцій та інструментом популістичних політик. Це дослідження є спробою богословської розвідки й критики питання підміни миробудування крізь призму російсько-української війни. Чому миробудування стає інструментом популістських політик або симулякром, що не відображає дійсності й що таке стійкий мир? І нарешті, чи може церква запропонувати власний наратив миробудування та сприяти побудові стратегій і практик, без участі яких будь-який мир не можна назвати стійким. Спікер: Валерій Секісов, історик, декан факультету богословʼя і християнського служіння УЄТС.
.
.
1. «Конспірологія і християни: питання без відповідей?». Унаслідок низки різних причин християнське середовище виявляє посилену схильність до сприйняття й культивації конспірологічних ідей. Чи реальною є така загроза? Чи варто вивчати характерні ознаки й прояви конспірологічних теорій? Чи можна напрацювати якісь засоби протидії небезпечним тенденціям? Мета цієї доповіді — ініціювати дискусію для з’ясування можливості відповідей на ці запитання, особливо в контексті сучасних українських реалій. Спікер: Юрій Токовий Член-кореспондент Національної академії наук, доктор фізико-математичних наук. 2. «Україна, Росія та доктрина “чистих рук” у практиці Міжнародного Суду ООН: деякі богословські міркування». Доктрина «чистих рук» має богословське пояснення й пов’язана з обрядами очищення у фізичному й духовному сенсі, описаними в Біблії. На одному із засідань Міжнародного Суду ООН Росія звинуватила Україну, що та звернулася до суду з «нечистими руками»: держава-агресор цинічно апелює до етичних категорій, щоб звинуватити жертву в негідній поведінці. Ми звернемося до богословського осмислення доктрини «чистих рук», щоб здобути ширший контекст відносин між Україною та Росією. Спікер: Олександр Марусяк, доктор філософії в галузі «Право», запрошений викладач УЄТС, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України. 3. «Pax evangelica est pax russica: історично-богословське осмислення місіології та етноеклезіології Івана Проханова й традиції євангельських християн». У доповіді в межах погляду Івана Проханова на євангельську церкву й етнос в місіології своєї традиції розглянемо такі питання: поняття етноеклезіології; якою в межах євангельського руху є Церква: наднаціональною (тобто поза межами національних інтересів) чи міжнаціональною спільнотою, що об’єднує різні етнічні групи на рівних умовах; яким є зв’язок з іншими національними й культурними традиціями; погляд на Україну, українськість та українців тощо. Спікер: Владислав Федюк Таврійський християнський інститут 4. «Ісус і Царство Боже: виклик імперіям, релігійним та суспільним порядкам». Ісус у Євангеліях виходить за межі традиційних політичних та аполітичних категорій. Хоча Його життя й служіння були глибоко вплетені в римсько-юдейський контекст, місія Ісуса не зводиться до жодної з усталених політичних схем. Проголошення Ним Царства Божого — це не заклик до повстання, а радше виклик як римській імперській ідеології, так і юдейській релігійній еліті. Це проголошення трансформує уявлення про владу, суспільство й справедливість, спрямовуючи увагу на Божий задум і духовне оновлення людини, довкола яких і буде зосереджено текст доповіді. Спікер: Данієл Кучурян в.о. завідувача кафедри місіології, УЄТС
.
1. «Резильєнтність пізньопротестантських спільнот в умовах психологічного та емоційного виснаження (2024–2025): соціологічна перспектива» Спікер: Едуард Денисюк, магістрант соціології, ЛНУ ім. Івана Франка. 2. «Від інклюзивності до богослов’я приналежності: бути поруч і бути разом». У доповіді розглядається різниця між «бути поруч» і «бути разом» у світлі богослов’я приналежності, зокрема в контексті війни в Україні, де громади мають унікальні виклики й можливості для творення середовища, у якому кожен — справді свій. Приналежність постає як богословська категорія, що формує не лише церковну практику, а й ідентичність Церкви як простору гостинності, любові та спільної участі в тілі Христовому. Спікер: Станіслав Степанченко, завідувач кафедри біблійних і богословських досліджень, УБТС. 3. «Есхатологічний консерватизм і пошук нових моделей суспільного устрою в Україні». Криза ліберального й постліберального суспільства та формування контрсекулярної та популістичної політичної культури кидають виклики політичній ідентичності українців. Богословський проєкт радикальної ортодоксії та важливість тринітарного сприйняття реальності можуть дати основу для унікального політичного проєкту в Україні — есхатологічного консерватизму. Спікер: Денис Кондюк, завідувач кафедри поклоніння УЄТС.
.
Поговоримо про біблійні джерела пророчого послання церкви до сучасного суспільства. Яким було послання пророків до суспільства, релігійних і політичних лідерів незалежно від часу, обставин і географії їхнього послання? Якою мірою Ісус Своїм посланням і служінням Царства Божого залишався в пророчій традиції? І якою мірою сучасна церква покликана продовжувати свою суспільну місію відповідно до пророчої традиції? І якщо так, то в чому вона полягає? Спікер: Федір Райчинець, керівник магістерської програми «Трансформуюче лідерство» в УЄТС.
.
.
Сучасні тенденції вказують на кризові явища ліберальної демократії, у відповідь на які викають різні альтернативні соціально-політичні проєкти. Постліберальний концепт став одним з найвпливовіших альтернатив, що намагається поєднати політику доброчесності з більшою залученістю народу в управління державою. Водночас лунають дискусії, чи не є постлібералізм інструментом на шляху остаточного руйнування демократичних інститутів. У контексті цієї теми ми розглянемо не лише теоретичні засади цього проєкту та його критиків, а й спробуємо проаналізувати релевантність постлібералізму для українського контексту. Спікер: Павло Шевчук, історик, завідувач кафедри богословʼя УЄТС, керівник бакалаврської програми «Прикладне богословʼя» та «Богословʼя громадянства» в УЄТС.
.
Моє завдання — запропонувати бачення ролі послідовників Ісуса Христа в суспільному житті. Віра, з одного боку, протистоїть деяким елементам культури, з іншого — збігається в чомусь з нею, ще з іншого — прагне змінити якісь елементи культури. Ба більше, ставлення віри до культури змінюється із часом, оскільки змінюється й сама культура. Як же тоді визначається позиція віри до культури? Вона визначається — або повинна визначатися — самим центром віри, її ставленням до Христа як втіленого Божого Слова й Агнця Божого, який бере на себе гріх світу. Спікер: Мірослав Вольф, богослов, публічний інтелектуал, професор богослов’я та директор Єльського центру віри й культури в Єльському університеті.
.
.
2–3 травня, Київ, готель Sky Loft, вул. Еспланадна, 17
Дарина Штофа, 095 315 8442.
[cf7form cf7key=”zvyazatys-z-namy”]
Дякуємо за повідомлення, незабаром з вами зв’яжуться
Дякуємо за повідомлення, незабаром з вами зв’яжуться