Адвент – Любов

Адвент — чотири тижні перед Різдвом. Що в ці дні наповнює сучасну людину з її метушливим життям і викликами, перед якими вона постає на своєму земному шляху?

Коли християни почали святкувати народження Ісуса в VI столітті, їм здавалося логічним ретельно готуватися до нього. Ці ранні християни думали про прихід Христа не тільки з погляду минулого, а й з погляду теперішнього та майбутнього. Христос прийшов на землю в минулому, але Христос приходить до нас сьогодні в молитві, таїнствах і людських потребах, і Він прийде знову в кінці світу…

Адвент — це урочистий час, це час надії, любові, час дивитися вперед з довірою до Бога, співпрацюючи з Ним, щоб здійснити Його мету у своєму житті. 

Адвент — це час оновлення нашої внутрішньої людини до добра радості й любові! Можливо, наші стосунки з Богом і ближнім із часом стали не ідеальними, й адвент — це можливість відновити, відремонтувати їх.

Різдво — це прихід. Не наш прихід до Бога, а Його — до нас. Ми не можемо прийти в присутність Божу, перебуваючи тут на землі, бо Він поза нашою досяжністю; але Він може прийти до нас, бо ми не позбавлені Його милосердя. 

Я із захопленням читаю ці вірші зі Святого Писання:

Любов Ісуса описана як досконала з усіх боків, нескінченна в усіх своїх вимірах: у довжину, висоту, ширину й глибину; вона ясна, проста та дає повноту життя й навичку до добрих справ. 

Любов Адвенту є унікальною. Вона розгортає новий шлях. Завдяки народженню Ісуса Христа маленька любов стає великою. Ненависть, образа, душевний біль, самотність розбивається о любов Божу та відновлюється єдність духу й Божої присутності в серці та душі людини, яка прагне до цієї мети. Ця любов є універсальною й передбачає, що люди можуть уживатися, навіть якщо вони відрізняються один від одного. Йдеться про те, що Ісус віддає перевагу слабким перед сильними. Коли йдеться про Божу любов, звичайна людська природа не має значення. Вона передбачає інше підґрунтя для наших соціальних та особистих домовленостей.

Божий шлях полягає в тому, щоб приносити життя туди, де є смерть, дозволяти слабким вести сильних і любити те, чого не визнає людська природа й звичайна політика. Він проголошує силу Божої любові — любові потужної аж так, що вона перебудує природу, політику й спосіб нашого спільного життя.

З чого почати цей процес оновлення й відбудови того, що зруйновано або якого стало так мало, що воно втратило сенс? Звісно, з молитви й спілкування — це ті кроки, які формують нас і перекроюють зовнішні обставини. Почуймо голос Августина, роздуми, які він висловив ще 1500 років тому на Псалом 34:9:

Молитися — це простягати руку до Вічності. Тебе завжди чують. І ніхто ніколи насправді не знає, про що він або вона просить. Це сповнений любові діалог між нашою власною нікчемністю й величчю Божою. Наші скупі слова, мовчання, відречення, роздуми підносяться та йдуть до небес. Бог ніколи не стримує Своєї руки, коли ми звертаємося до Нього із щирим серцем, з нашими обмеженнями й нашою дорогою віри. Бог не просто дарує нам речі, він дарує нам те, чого ми найбільше бажаємо в таємницях нашого серця, що принесе нам справжнє щастя.

Я шукав Господа, і він відповів мені. Хто не чує відповіді, той не шукає Господа. Будьте уважні до своєї святості. Псалмоспівець не сказав: «Я просив у Господа золота, і Він дав мені», або «Я просив у Господа довголіття, і Він дав мені», або «Я просив у Господа того і того, і Він дав мені». Одна справа — шукати чогось від Господа, інша — шукати Самого Господа… Не шукайте нічого, крім Господа, але шукайте Самого Господа, і Він відповість вам, і поки ви ще говорите, Він скаже вам: «Ось Я тут». Що це означає? Ось Я тут: чого ви бажаєте, чого б ви хотіли від Мене? Усе, що Я міг би тобі дати, — ніщо, порівнюючи із цим: прийми Мене, насолоджуйся Мною, обійми Мене. Доторкнися до Мене з вірою, як тільки зможеш це зробити повністю, і Я з’єднаюся з тобою, і звільню тебе від усіх твоїх тягарів, щоб ти міг повністю з’єднатися зі Мною. Я перетворю твоє смертне тіло в безсмертя, і ти будеш рівний Моїм ангелам, завжди будеш бачити Моє обличчя, і будеш щасливий, і ніхто не забере тебе з твоєї радості. Бо ви шукали Господа, і Він відповів вам (Advent and Christmas with the Church Fathers)

Це є любов Бога до людини на простому життєвому рівні, яку можна відчути, а не просто почути про неї або прочитати в мудрій книжці. Кожен може доторкнутися й оновиться в цій Любові, важливо лише наше бажання й наша чесна воля! Допоможи нам, Боже, в ці святкові, але неспокійні дні знайти Твій мир і любов!