Адвент Різдва:
свіча Миру

Продовжується наш Адвент – час роздумів, покаяння, очікування народження Спасителя та другого Його Пришестя. Час роздумів над історією примирення та справжнього миру в серцях. Ми згадували втілення надії, котра була в пророцтві, даному людстві. Надії, котра була здатна підійняти очі від тягот життя до Бога, у Якого була вже відповідь. У Нього вже був план визволення, спасіння та зцілення. Ми вже запалили першу свічу Надії.

Друга свіча – Вифлеємська або свіча Миру. Запалюючи її, ми згадуємо, що план втілення пророцтва Батько Небесний відкрив дівчині Марії та її чоловіку. Можливо, вони перші побачили, як саме Бог виконує Свою обіцянку. Але їхня участь у цьому плані містила певні виклики та складнощі на шляху співпраці з Ним. Відгук на поклик Бога мав у собі й деякі незручності. Йосип все ж одружився з дівчиною, котра була вагітна від Духа Божого, повіривши Богу. Це був виклик особливо для тих часів і тієї культури. Шлях до Вифлеєма та народження Ісуса в хліві не виглядали як шлях успішного розвитку подій. Але саме так народився Спаситель всього людства. Саме народження Христа було початком тієї великої Перемоги Ісуса над смертю та наслідками гріхопадіння й над самим джерелом зла! 

Нам іноді здається, що з того, через що ми проходимо, немає виходу, і воно понад наших сил, нам важко й боляче. Але головний мир, який Ісус приніс, – це Божий мир, і він не залежить від того, що є навколо. Це мир, який народжується з надії, що Він Христос і Він з нами, і в Нього є план спасіння й виходу з тих обставин, у яких ми зараз. І навіть, коли ми ще не бачимо результату, на який очікуємо, Божий мир, сповнюючи наші серця, начебто говорить, що навіть посеред війн і хаосу навколо в нашому житті завжди є місце для Його миру! 

Я бачу як Бог давав надприродний мир кожному українцю з початку повномасштабного вторгнення, попри всі страхи та тривоги, попри втрати й невизначеність!  Це і є прояв Його реальності в нашому житті у важкі часи, бо Він Господь миру, і Він з нами! Тож наша молитва: