-
підтримка;
-
справедливість;
-
чесність;
-
відповідальність;
-
працьовитість;
-
емпатія;
-
стійкість.
Проблема виховання — не в молоді, не в дітях, не в учнях, студентах або школярах. Це твоя проблема: виховання — це твоя здатність чи нездатність надати особисте свідчення про життєву впевненість.
Франко Нембріні
Перш ніж ми вирушимо розмірковувати про постать батька, я поділюся з вами однією цитатою: «Проблема виховання — не в молоді, не в дітях, не в учнях, студентах або школярах. Це твоя проблема: виховання — це твоя здатність чи нездатність надати особисте свідчення про життєву впевненість». Ці слова належать італійському викладачу, на ім’я Франко Нембріні. На мою думку, вони можуть задати гарний вектор для нашого спільного розмірковування в цей день. Але як вони стосуються батька? Я попросив би нас спочатку закцентуватися на останніх словах цитати: «свідчення про життєву впевненість», тобто про ствердження життя.
У який спосіб батько може надавати подібне свідчення? Своїм життєвим прикладом. Батько як головна фігура в сім’ї має обов’язок демонструвати життєві істини за допомогою цінностей і принципів, які проявляються в його поведінці, рішеннях та ставленні до різних життєвих ситуацій, що стають свідченням про життя.
У книзі Второзаконня 6:4–9 записано звернення до Ізраїлю, який має усвідомити, що, по-перше, є один Бог, по-друге, Бога треба любити всім своїм серцем, по-третє, любов до Бога має бути присутньою в наступних поколіннях — вони мають бути просякнуті нею. Але хіба це можна зробити інакше, ніж через життєвий приклад? Тільки так.
Це відбувається, коли батько демонструє любов у таких аспектах, як-от:
Програми за напрямком
Прояв усього цього й навіть більше і є свідченням про життєву впевненість, яку батько утверджує кожного свого дня для тих, хто бачить його. Приклад такого свідчення про життя мають нагадати слова з книги Притчі 22:6 «Повчай (виховуй) юнака на початку його шляху, і він не зверне з нього, навіть коли постаріє». Тільки особистий життєвий приклад здатний показати можливість бути впевненим у житті.
Розмірковуючи в цей день про постать батька, хочу закликати всіх теперішніх і майбутніх отців пам’ятати, що ви є свідченням життя. У цьому процесі прийде час, коли ми спитаємо себе: навіщо я це роблю? Чи дає це бодай щось? Але не падайте духом! Однаково й далі стверджуйте життя через добрий приклад, навіть коли буде здаватися, що все марно й занадто складно, але іншого шляху немає.
Також хочу закликати всіх пригадати добрий приклад наших отців, яким вони стали для нас. Пригадаймо те добре, що вони нам прищепили. А відтак спробуємо написати сотні пісень, не тільки присвячених мамі, а й тобі, батьку!
Автор: Євгеній Уткін, заступник декана з навчально-методичної роботи
«Злий» і «добрий» Бог двох Завітів та християнська етика
У церковній історії є сторінка боротьби з маркіонізмом, що являв собою одну з єресей...
Детальніше16 днів проти насильства
Часом можна почути здивування щодо масштабів жорстокості окупантів. Ці вислови...
ДетальнішеЯк відновити близькість після довготривалої розлуки?
Якщо ви плануєте возз’єднатися зі своїм подружнім партнером (чоловіком чи...
ДетальнішеЯк здолати розлуку подружжя під час війни?
У Римлян читаємо про те, що «все працює на добро тим, хто любить Господа». Кілька тижнів тому один...
ДетальнішеЯк церква може служити сімʼї?
Про асоціації щодо родинного затишку, комфорту та благополуччя сімʼї тепер, напевно, годі й...
Детальніше