Молодіжне служіння — один із ключових напрямків для майбутнього церкви в Україні. Ця історія — приклад того, як Бог формує нове покоління лідерів у найважчі часи.
Марк — молодий служитель, який двічі залишав дім через війну, будував молодіжне служіння з нуля, навчався там, де колись навіть не уявляв себе студентом, і сьогодні разом з командою бачить справжні плоди. Його шлях — це свідчення, як Бог веде через хаос і біль до ясності, покликання й зрілої команди.
Марк народився в маленькому селі біля міста Комсомольське на Донеччині — за 20 кілометрів від російського кордону. У 2014-му йому було 13. Почалась війна. Пів року родина хлопця жила в окупації, «у кільці» під обстрілами, без можливості виїхати. Лише пізніше батьки вивезли сина до Бердянська, де Марк провів вісім років та активно служив у місцевій церкві.
Його батько був пастором помісної церкви в Донецькій області. Після окупації церкву фактично відібрали, пасторів шукали, служіння опинилось під загрозою
Дивом Бог зберіг і тата, і всю родину
2022: повномасштабне вторгнення й нове усвідомлення покликання
Після повномасштабного вторгнення Марк знову опинився в окупації — цього разу в Бердянську. Виїхати було небезпечно: його батько — колишній військовий, і були реальні ризики затримання.
«Кожен день — на вагу золота. Коли ми виїхали, Бог зробив багато чудес. Зберіг і тата, і батьків моєї дружини, і дядька з Волновахи. І все це — буквально за два дні. То був момент, який назавжди змінив моє життя».
Після переїзду в Мукачево пріоритети змінились остаточно.
«У Бердянську я мав великі успіхи в роботі, але не відчував себе на своєму місці. Тут після пережитого зрозумів: хочу служити Богу 24/7, а не просто заробляти гроші».
Покликання до молоді, підтверджене молитвою і дією
Служити молоді Марк почав ще в 14. Щосуботи — євангелізації, зустрічі, спільнота. І одного разу, незадовго до приїзду команди “Steiger”, хлопець особливо молився про своє покликання.
«Я тоді прямо почув, що Бог сказав: “Твоє покликання — служити молоді”. Це було як внутрішній голос, дуже чітко».
Команда приїхала до Бердянська абсолютно несподівано: спершу вони мали їхати в інше місто, але в останній момент плани змінились. Це стало для Марка підтвердженням Божого ведення.
«Я вже десять років у прославленні, граю на п’яти інструментах. Але зараз поступово делегую це служіння, бо поєднувати два лідерства — складно. Та й чесно, моє серце ближче до молоді. Музика — це кайф, але молодь — це покликання».
Виклики: від недовіри до зростання
Початок у Мукачеві не був простим. «Коли ми з дружиною шукали церкву, я не одразу знайшов своє місце. Було складно завоювати довіру. Особливо серед молоді. Але це виявилося важливим уроком: служіння потребує відкритості й часу».
Після цього Марк почав будувати молодіжку. Один із найбільших викликів — створити атмосферу, де нові люди відчувають себе прийнятими.
«Ми зрозуміли: щойно хтось новенький приходить — треба знайомитись, кликати на каву, одразу запрошувати в якусь активність. Щоб людина знала: її тут чекають і цінують».
Зараз на зустрічах — від 40 до 60 людей. Молодіжка виросла з «домашки» до цілісної команди з баченням. Проводять табори, конференції, мають чітку структуру та план розвитку.
Як навчання в УЄТС змінило все
Історія вступу в УЄТС несподівана:
«Чесно? Це трохи смішно. Приїхав Радислав у нашу церкву, розповідав про програму ФМЛ. А я сидів і думав: “Боже, що він розповідає? Це точно не для мене”. Я був двієчником у школі, і навчання здавалося чимось далеким. Але він підійшов після служіння й сказав: “Марк, ти класний, я хочу, щоб ти пішов навчатися”. Спершу я просто усміхнувся, але потім зрозумів — без навчання ми будемо постійно наступати на ті самі граблі».
Разом із шістьма людьми з команди Марк пішов на програму ФМЛ (Формування молодих лідерів). І одразу почав впроваджувати отримані знання: структурування, бачення, лідерство, цінності, навіть фандрейзинг.
«Ми придбали апаратуру на понад 700 тисяч гривень. І все це — за півтора року. Я раніше навіть не знав, що таке фандрейзинг».
Живе свідчення змін: молоді лідери й нові плоди
«До нас прийшов один хлопець — 17 років. Просто грати в теніс. Я з ним познайомився, запросив на молодіжку. Згодом він почав активно служити, поїхав з нами вчитися на ФМЛ, зараз — один із лідерів, координатор ресурсів. Інша дівчинка увірувала в таборі, а зараз уже готує наступний. П’ятеро людей прийняли хрещення цього літа. І це не раз на рік, це постійний рух».
Навчання дало більше, ніж знання
«Я отримав не лише знання, а й значно більше — стосунки. У мене тепер багато друзів серед студентів, і ми допомагаємо одне одному. А ще — спілкування з викладачами. Можу зателефонувати Радиславу чи Федору Федоровичу й спитати: “Яку книжку порадите?”. Це дуже цінно».
Погляд у майбутнє: нове покоління — уже зараз
Марк каже: молодіжне служіння — це постійна плинність. Хтось одружується, хтось їде, хтось тільки приєднується.
Тому треба встигати вчити й делегувати. Це як марафон, де треба передавати естафету. Бо молодь — вона рухається. А нам треба готувати нове покоління
