Розвиток самосвідомості підлітків з відчуттям самотності

Сьогодні самотність серед підлітків стає актуальною проблемою, що значною мірою впливає на їхній емоційний стан і соціальні взаємодії. Оксана Помазова, аспірантка Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, розробила спеціальну програму, метою якої є допомога підліткам, які переживають суб’єктивне відчуття самотності, і розвиток їхньої самосвідомості. Під час цього дослідження були отримані цікаві результати, що можуть бути корисними психологам і педагогам у роботі з молоддю.

Самосвідомість — це здатність людини усвідомлювати себе, свої думки, емоції, цінності й місце у світі. Вона формується протягом усього життя, але в підлітковому віці цей процес стає особливо активним. Як пояснює О. Помазова, структура самосвідомості містить кілька ключових аспектів: самопізнання, самооцінку, самоставлення й саморегуляцію. Це ті основи, на яких базується ставлення людини до себе й довколишніх.

У підлітків ці компоненти ще не сформовані повністю. Самооцінка може бути нестійкою, а рівень домагань часто не відповідає реальним можливостям. Це може призводити до внутрішніх конфліктів і труднощів у спілкуванні з оточенням. Саме тому розвиток самосвідомості стає надзвичайно важливим для підлітків, особливо для тих, хто переживає самотність.

Дослідження показали, що самотність серед підлітків може бути пов’язана з багатьма чинниками, зокрема з низькою самооцінкою, тривожністю, невпевненістю у спілкуванні й незадоволеністю своєю зовнішністю або досягненнями. Психологи, як-от І. Чеснокова та С. Корчагіна, зазначають, що самотність підлітків є складним психологічним феноменом, який може виникати навіть у тих, хто має зовнішні соціальні контакти. Це підкреслює важливість суб’єктивного переживання самотності, яке значно впливає на емоційний стан.

Як вказує М. Покровський, самотність — це не лише результат соціальної ізоляції, але й глибоке внутрішнє переживання, яке може бути наслідком недостатньо розвиненої самосвідомості. Це підтверджують і дослідження І. Слободчикова, який стверджує, що в підлітковому віці розвиток самосвідомості особливо важливий для подолання почуття самотності.

На основі цих досліджень О. Помазова розробила програму, спрямовану на розвиток структурних компонентів самосвідомості в підлітків. Програма містить кілька етапів, серед яких: самопізнання, робота з емоціями, розвиток комунікативних навичок і саморегуляція.

Особливу увагу в програмі приділяють формуванню навичок самопізнання — підлітки вчаться розуміти свої сильні й слабкі сторони, аналізувати свої дії та думки. Ще одним важливим етапом є робота з емоціями, де підлітки вчаться розпізнавати свої переживання, зокрема самотність, і працювати з ними. Як підкреслює Г. Шагівалеєва, усвідомлення своїх емоцій є важливим кроком до особистісного зростання.

Програма також охоплює розвиток комунікативних навичок і навичок взаємодії. Підлітки вчаться ефективно спілкуватися з однолітками, розвивати емпатію та розуміти інших. Це допомагає їм не лише краще інтегруватися в соціальне середовище, а й підвищити свою самооцінку.

На завершальному етапі підлітки навчаються саморегуляції, тобто вмінню керувати своїми емоціями й поведінкою. Це особливо важливо для тих, хто переживає самотність, оскільки вони часто постають перед труднощами у розв’язанні внутрішніх конфліктів.

Для перевірки ефективності програми були проведені експериментальні дослідження, де підлітки брали участь у тренінгових заняттях протягом 16 тижнів. Результати показали, що програма справді допомагає знизити рівень суб’єктивного переживання самотності. Як зазначає О. Помазова, підлітки, які брали участь у програмі, відчули покращення у сферах самооцінки, комунікативних навичках і вмінні керувати своїми емоціями.

Це підтверджується й даними тестування: підлітки з експериментальної групи показали значне покращення в усіх компонентах самосвідомості порівняно з тими, хто не брав участі у програмі.

Отже, програма розвитку самосвідомості підлітків, розроблена Оксаною Помазовою, виявилася ефективною для роботи з підлітками, які суб’єктивно переживають самотність. Вона сприяє не лише розвитку структурних компонентів самосвідомості, а й знижує рівень самотності, допомагаючи підліткам краще зрозуміти себе та налагодити стосунки з довколишніми. Ці результати можуть бути корисними для психологів, педагогів і соціальних працівників, які працюють з підлітками.