Стрітення Господнє

Свято Стрітення Господнього — одне з найдавніших у християнській Церкві, яке сформувалося до V століття та стало загальнодержавним для Візантії в VI столітті. Слідом за цим традиція урочистого святкування Стрітення поширилася в усьому християнському світі. Сама назва цього свята в перекладі із церковнослов’янської означає «зустріч» та встановлене на згадку про зустріч, яка сталася на сороковий день після Різдва Христового та яку описав Лука у своєму Євангелії (Лк. 2:22-40).

Цього дня Марія та Йосип принесли немовля Ісуса до Єрусалимського храму, щоб здійснити встановлену законом подячну жертву Богу за первістка. Немовля Ісуса зустрів у храмі старець Симеон. День Стрітення — точка в часі, де зустрілися Старий і Новий Завіти. Це зустріч стародавнього світу й християнства.  Феофан Затворник писав:

Усе життя людства до пришестя Господа було довгим і виснажливим очікуванням радості Зустрічі. Тому Симеон у молитві «Нині відпускаєш» сповідує радість щодо закінчення часу очікування (Лк. 2:29-32). 

Стрітення — це свято радісної зустрічі, яке завжди з нами. Адже в кожного з нас зустріч із Богом відбувається щохвилини. Кожен має унікальну можливість долучитися до цієї великої події. Важливо відчути близькість Бога й усвідомити, що наша Зустріч із ним відбувається вже тут і зараз — необхідно тільки відкрити своє серце й спрямуватися назустріч прийдешньому Спасителю.

Митрополит Веніамін у своїх «Роздумах у день свята Стрітення Господнього» пише:

Стрітення — це не просто день із далекої новозавітної історії. З кожним, хто шукає Бога, відбувається зустріч із Христом. Як зрозуміти, чи відбулася у вашому житті Зустріч? Дуже просто: запитайте себе, чи радісний я, чи змінився я, скільки в моєму серці любові… Тож зустріньмо Господа, побачмо Його в нашому серці!