Свято Благовіщення

Марія, молода дівчина, тільки недавно заручилася зі своїм коханим Йосипом. Попереду ціле життя. Й ось ангел звіщає неймовірну новину про майбутнє для неї, всього Ізраїлю та всього світу: саме вона народить довгоочікуваного Месію, Царя, Якого віками чекали євреї, Царя, за правління Якого наступить вічне царювання Бога, і нарешті на землі запанують справедливість, мир та істина.

Усе це станеться колись. Але не відразу. Багато чого ангел не сказав Марії про її майбутнє. Не сказав, що це немовля відразу з моменту народження стане об’єктом ненависті царя Ірода, і він буде готовий вбити її дитину та багатьох інших дітей заради збереження своєї влади. Ангел не сказав, що вона стане біженкою з малим немовлям, і їхня сім’я рятуватиметься від Іродового війська в іншій країні. Не сказав і про те, що цей тимчасовий притулок в Єгипті буде не просто на тиждень-два, поки не мине небезпека, а на декілька років. Родині Йосипа та Марії доведеться заново починати життя в чужій країні, вчитися жити в іншій культурі, шукати роботу, щоб забезпечувати сім’ю. І навіть коли зі смертю Ірода мине пряма небезпека, вони не зможуть оселитися в Вифлеємі, куди думали прибути після повернення з Єгипту, а підуть у більш безпечний Назарет (Мт. 2:20-23). Ангел також не розповів тих страшних речей, що стануться з її сином, коли він стане дорослим: про те, що над ним знущатимуться, бичуватимуть і, врешті, розіпнуть – й усе це станеться на її очах.

Але ангел Господній звістив Марії те найголовніше, що їй потрібно було розуміти на той момент. З біблійного уривку, який переповідає нам історію благовіщення та слова Господні через ангела (Лк. 1:26–38), я хочу виділити три глибокі фрази Господні і те, як вони стосуються нашого теперішнього контексту війни.

Незважаючи на всі труднощі і випробування, які проходила Марія та її сім’я, Бог був з нею завжди: під час втечі від військ Ірода, під час перебування в ролі біженців в Єгипті тощо. Бог так само незмінно поруч з тими, хто проходить найважчі випробування: хто у підвалах і бомбосховищах під час обстрілів, у машинах під час евакуації, у притулках для біженців, у лікарнях з пораненими. Не завжди ми уникаємо страждань, випробувань, втрат, але ми завжди можемо бути певні, що «Господь близький до всіх, які кличуть Його» (Пс. 145:18).

У Марії було багато причин мати страх за себе чи за своє немовля. Заклик «Не бійся!» – це не заклик до ігнорування небезпеки чи до бездумного безстрашшя. Це заклик серед небезпек і страхів продовжувати покладати надію на Бога, довіряти Йому, вірити що Він проведе навіть через долину смертної тіні.

Ось найголовніша обіцянка як для Марії, так і для нас. Незважаючи на все зло, руйнування й смерті, які ми бачимо в цьому світі, одного дня Христос воскресить для життя вічного тих, хто належить Йому, відновить землю й установить Свій вічний мир, справедливість, добро, «і царюванню Його не буде кінця».

Благовіщення Марії – це благовістя усім нам, промінь життя та надії в ці важкі часи.