День Державного прапора

Можна лише уявити, що відчували учасники Народного Руху України, коли вперше внесли синьо-жовтий прапор до зали Верховної Ради в день проголошення незалежності України. Багато хто з них заплатив високу ціну для наближення цього дня, багато хто й не сподівався до нього дожити. Можна лише уявити, що відчувають воїни ЗСУ, коли підіймають прапор над ще одним селом чи містом, звільненим від російських окупантів. Можна лише уявити, що відчувають українські полонені, що попали під обмін, коли при зустрічі на українській землі їхні плечі огортають нашим прапором. 

Комусь може здаватися, що це лише клаптик тканини, який не вартий такої боротьби. Можливо, хтось вважає, що наруга над прапором зовсім не є злочином. Але прапор має значно глибше значення, ніж звичайна декорація (візуальне оздоблення). Прапор є символом влади й тих цінностей, які ця влада захищає та втілює. У псалмі плачу псалмоспівець висловлює своє горе й заклик до Божої допомоги такими словами:

Автор цих слів добре розуміє біль людей, які живуть на окупованих територіях під чужим прапором, а отже, під чужим пануванням, під чужою владою. На захоплених росіянами територіях багатьох українців арештовують і катують тільки за те, що в їхніх домах знаходять український прапор або синьо-жовті стрічки. 

Те, що зараз наш український прапор майорить над багатьма містами й селищами України, свідчить, що ми маємо радість і привілей жити в суверенній державі, мати власну національну ідентичність, обирати власне майбутнє й жити за цінностями, які обираємо. І за цю можливість боролись і продовжують боротись різні покоління українців. 

Ми безмежно вдячні всім, хто зберіг наш прапор і проніс віру у свободу й незалежність України в роки комуністичного режиму. Ми також вдячні тим, хто зараз захищає наш прапор на полі бою, хто зараз з прапором України в руках розповідає правду про війну в Україні в різних куточках світу, і тим, хто зберігає надію, що знов побачить наш прапор у містах, які чекають звільнення.

З Днем Державного прапора України!