Від особистого болю до служіння надії:

Цей шлях починався з особистого болю, але перетворився на місію підтримки інших — історія жіночого лідерства й жертовного служіння.

Ця історія — про Аллу Попову з Чернівців, яка присвятила себе служінню й підтримці військових. Попри випробування війни, вона не зупинилася та пішла навчатися, щоб її допомога приносила ще більше плодів.

Алла закінчила програму «Розвиток жіночого лідерства» в УЄТС і продовжує розвиватися, поєднуючи віру, силу духу й турботу про інших навіть у найважчі часи.

«Мій чоловік воював у 2022 році, а 2023-го отримав поранення — я була поруч і бачила все на власні очі.

Спілкуючись з хлопцями в лікарнях, я зрозуміла: вони неймовірно сильні духом і вольові, але водночас дуже вразливі фізично і душевно. Часто кажу про це — про ту силу, яку вони мають, і ту слабкість, яку доводиться долати».

Разом із чоловіком Алла долучилася до служіння в церкві «Сінай», де взяла відповідальність за госпітальне служіння: відвідини, християнські фільми, душевні розмови.

Це підтримка не лише тіла, а й духу.

«Ми з чоловіком вирішили служити цим хлопцям, ділитися з ними власним досвідом, бо самі проходимо цей шлях — уже другий рік поспіль.

Ми розуміємо, що можемо бути їм справді корисними, адже хлопцям легше відкриватися й довіряти тим, хто близький до їхньої історії — мій чоловік теж отримав поранення на фронті.

Коли ми формували команду, готувалися не лише технічно, а й морально, бо важливо мати чуйність і розуміння до тих, хто переживає фізичні й душевні труднощі.

Ми намагаємося відвідувати хлопців щотижня, але це не завжди просто.

Через реабілітації, процедури й часті переведення між різними лікувальними закладами зібрати всіх разом дуже важко.

Зустрічі зазвичай проходять в актовій залі госпіталю, бо медичні установи не дозволяють навідувати хлопців у палатах.

Через випадки, коли сторонні особи приносили їжу або воду, що потенційно могли загрожувати здоров’ю пацієнтів, адміністрація лікарні суворо дотримується правил безпеки.

Тож ми домовляємося з керівництвом лікарні про конкретний час і день, коли можемо зустрітися з хлопцями в безпечних і комфортних умовах.

Алла чітко визначає мету служіння:

«Наше завдання — щоб люди пізнали Бога і довірилися Йому. Бог пообіцяв не залишати нас у слабкості».

Кожна зустріч, розмова й навіть важкі моменти допомагають ветеранам відчути Божу підтримку та знаходити сили жити далі.

Алла служить у команді, де разом з нею активно залучені й інші жінки.

Їхнє служіння не раз стикалося з недовірою та непорозуміннями, адже дехто сприймав жіночу участь у лідерстві упереджено.

Проте саме взаємопідтримка в команді й спільне зростання стали важливою опорою.

Алла зауважує, що навчання на курсі «Розвиток жіночого лідерства» в УЄТС допомогло їй розвинути навички делегування й управління.

Це стало основою для формування згуртованої, зрілої команди, яка працює ефективно й злагоджено.

З початком війни багато тягаря лягло на плечі жінок.

Алла переконана: саме тому жінки мають зростати в мудрості, знаннях, силі. Щоб служити, підтримувати, нести світло в найтемніші часи.

Навчання в УЄТС відкрило для Алли нові можливості:

«Програма дала практичні інструменти, нові ідеї, а також мережу підтримки жінок-лідерок з різних міст. Ми допомагаємо одна одній».

Ці знання допомагають їй реалізовувати проєкти в служінні, підвищувати якість роботи команди й розвивати нові формати.

Алла бачить свою роль у служінні як відповідальність і приклад для інших жінок:

Вона рекомендує курс в УЄТС тим, хто хоче розвивати свої лідерські навички та служити ефективно.

Служіння Алли — це поєднання особистого досвіду, відповідальності перед Богом і служіння військовим.

Це історія про жінку, яка відповідально і з любов’ю рухається в команді та допомагає людям у складних обставинах.

Це історія про жінку, яка з любов’ю і відданістю служить тим, хто потребує надії, і показує світло Божої любові навіть у найтемніші часи.