Час оновлення

У Євангелії від Луки 13:6–10 Ісус розповідає притчу про смоковницю, яка не приносила плодів три роки поспіль. Господар вирішує зрубати дерево, але виноградар просить дати ще один шанс, обіцяючи доглядати за деревом, удобрювати його й зробити все можливе, щоб воно нарешті принесло плід. Ця притча показує Божу милість і терпіння до нас. У контексті Нового року це нагадування, що кожен новий день, кожен новий рік — це Божий шанс для нас. Він дає нам час, щоб ми зростали, змінювалися й приносили плоди любові, справедливості та віри.

Для України, яка бореться за свою свободу у війні з росією, ця притча набуває особливого значення. Ми, як смоковниця, стоїмо під тиском, але Бог дарує нам сили, щоб вистояти та приносити плід навіть у найтяжчих обставинах. Виноградар у цій історії — це образ тих, хто підтримує нас: наших воїнів, волонтерів, лікарів, міжнародних друзів і навіть кожного, хто молиться за нашу перемогу. Їхні зусилля — це «добрива», які зміцнюють нашу стійкість і наближають нас до миру.

Міркування над цією притчею спонукають задуматися: як ми використовуємо ті дари, які Бог дає нам? Чи живемо ми, щоби приносити плоди, чи лише існуємо? У світлі боротьби України кожен з нас має нагоду стати плодючою смоковницею, додаючи свою частку в нашу спільну перемогу: допомагаючи армії, підтримуючи тих, хто постраждав, поширюючи правду про нашу боротьбу у світі.

Цікаво, що виноградар у притчі не просто обіцяє дати дереву час, він активно бере на себе відповідальність за його стан: удобрює, доглядає, поливає. Це натякає, що Бог не просто терпеливо чекає нашого покаяння або змін — Він активно діє в нашому житті, допомагаючи нам зростати. Його благодать, Слово, молитва й спільнота — «добрива», які допомагають нам приносити добрі плоди. 

Зауважте ще один аспект: «добрива» бувають різними — і позитивними, і не зовсім. Ними можуть стати складні обставини, які сьогодні переживають українці через війну, а також особисті труднощі, індивідуальні для кожного з нас чи наших родин. І наш стрижень — віра й молитва — допомагає багатьом крокувати далі, долаючи складнощі та перемагаючи біль. Кожен з нас зростає, йде своїм шляхом і має на ньому різні види «добрив», які все ж впливають на нас, на наше духовне зростання.

Як і смоковниця, ми маємо вибір: залишатися безплідними або ж дозволити Богові працювати в нас, щоб життя приносило добрі плоди. Нехай 2025 рік стане роком, коли кожен з нас зрозуміє свою роль у Божому задумі для України й світу.

Християнство навчає, що навіть у найтемніші часи Господь діє. Наша боротьба — це не лише боротьба за фізичну свободу та територію, а й за духовне оновлення, правду, світло та майбутнє, яке ми будуємо разом з Богом. Ми стаємо сміливішими, згуртованішими, здатними бачити справжні цінності життя. Новий рік — це ще одна можливість запитати себе: «Який плід я приношу для Бога та свого народу?».

У 2025 році бажаю кожному з нас бути тією смоковницею, яка приносить рясний плід. Нехай Господь благословить Україну миром і перемогою, дарує нашим воїнам силу, а нашому народові — витримку та єдність. 

Хай цей рік буде роком рясних плодів, любові, сили духу й перемоги. Божої благодаті кожному й нашій рідній Україні!