День П’ятидесятниці

Юрген Мольтман писав у книзі «Дух життя», що в євангельському середовищі багато хто забув про Духа. День П’ятидесятниці — це завжди хороша причина нагадати про Святого Духа й не тільки у зв’язку з Трійцею. Це свято — одне з найважливіших для християнської Церкви. За юдейським переданням, день П’ятидесятниці був не тільки святом жнив і перших плодів (Вих. 23:16, 34:22; Втор. 16:10), а й днем, у який Бог дав Ізраїлю Закон на горі Синай (пор.: Вих. 20:18). Тому свято П’ятидесятниці символізує початок нового періоду, або, як називають його багато богословів, початок ери Святого Духа. Божі пророцтва про зішестя Духа Святого на людей виконуються саме в цей день, а сотеріологічна робота Христа набуває явного сенсу й значення. Окрім усього перерахованого про свято «П’ятидесятниці», більшість богословів вважають цей день зародженням Нового Завіту Церкви й маніфестацією третьої особи Бога, Святого Духа.

Насправді дуже хотілося б, щоб ми згадували про Дух Святий не тільки в день П’ятидесятниці, а намагалися жити під керівництвом Духом постійно, як це було в ранній церкві. Тому пригадаємо деякі фундаментальні істини про сходження Святого Духа на учнів Христа й подальше наповнення Святим Духом в оповіданнях Луки.

По-перше, Дух Святий сходить на тих, хто вірить і приймає Ісуса Христа як Свого Спасителя і Господа. Це стосується безпосередньо і самих учнів Ісуса Христа (1:13–14, 2:1–4), і тих, хто увірував у Нього в день П’ятидесятниці. У Діях апостолів 2:38 сказано: «А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!», а потім, як наслідок, у 2:41 ми читаємо: «Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ». Також цю взаємодію можна простежити з тими, хто увірував у Самарії (8:12, 14), в історії з євнухом (8:36), у наверненні в домі Корнелія (10:43) та інших. Дух Святий приходить до тих, хто вірить і віддає своє життя Ісусу Христу.

По-друге, майже в усіх випадках опису хрещення Духом Святим ми бачимо Його видимі прояви. У другому розділі Лука описує зішестя Духа, порівнюючи Його з подихом вітру й вогняними язиками (2:2–3). Унаслідок цього учні заговорили новими мовами (2:4) і сміливо проповідували про Христа (2:14). А новонавернені радикально змінили своє життя, що ясно видно з опису першої спільноти у 2:42–47 і 4:32–35. Вони перебували в навчанні апостолів, щодня ламали хліб і молилися, дбали про потреби один одного. Водночас вони перебували в радості й були живим свідченням Ісуса Христа, як результат — Господь щодня додавав спасенних. У домі Корнилія Петро засвідчив, що дар Святого Духа вилився на язичників, так само як і на них, євреїв, на початку (10:45–47). Це вказує, що вилиття Духа Святого було видиме для присутніх, окрім того, вони заговорили новими мовами й прославляли Бога (10:46). Так само і в 19:6, де Лука показує: коли Павло поклав руки на ефеських віруючих, зійшов на них Дух Святий, і вони стали говорити [іншими] мовами й пророкувати.

Чи справді ми віримо сьогодні в Ісуса Христа? Якщо так, тоді видима ознака прийняття Духа (і не важливо, у яку догму ви вірите про хрещення Духом) сьогодні повинна проявлятися в житті тих, хто сповідує Ісуса Христа як свого Спасителя й Господа. Хтось радіє, хтось говорить новими мовами (а це не обов’язково іноземна мова), хтось пророкує і прославляє Бога. Але найголовніше — перетворене життя віруючої людини.

Сьогодні є велика небезпека інтелектуальних вірувань без будь-яких проявів. Як ми будемо знати, що справді віримо в Бога, якщо в нашому житті не буде особистого переживання Його присутності й видимих проявів, якщо наше життя не буде змінюватися? Ми часто можемо рухатися туди, куди ми бажаємо, а не туди, куди веде Дух Святий. Бути під керівництвом Духа — це не завжди гарантія безпечного місця. Але дуже важливо бути там де Бог хоче, щоб ми були. Міркуючи на цю тему, апостол Павло казав: «Адже я готовий не тільки бути ув’язненим, але й померти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса!» (Дії 21:13). 

Але як важливо розуміти, що в будь-яких обставинах Бог з нами через присутність Духа Святого та Його прояви в нашому житті. 

Тому в день П’ятидесятниці хай наші серця будуть відкриті для наповнення Святим Духом, бажанням прославити Бога всім нашим життям і рухатись туди, куди насправді веде Бог.