Вознесіння Господнє

На відміну від традиційних гілок християнства представники євангельського руху частенько ігнорують це свято, проте, здається, нам час повернутися до нього. А також логічно поставити інше питання: чи можливо перевідкрити сенс Вознесіння Господнього? Адже відкриття заново не відкидає минулі сенси, які були нагальні до певних історичних умов, натомість допомагає прочитати текст відповідно до сучасних подій та побачити його як той, що може змінити нас, тобто сформувати нашу свідомість.

Для автора книги Дії події Вознесіння Господнього (1:1-26) та П’ятидесятниці (2:1-47) мають важливе значення. Лука ставить їх у сюжетну залежність, де Вознесіння Господнє уможливлює події П’ятидесятниці, а разом вони стають підвалиною подальших оповідей книги Дій. 

 Ісус протягом сорока днів розповідає Своїм учням про Царство Боже, а потім велить їм бути в Єрусалимі, щоб отримати обітницю від Отця – хрещення Святим Духом. Але учнів цікавить інше: «Чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля?» (1:6). Проте, читаючи відповідь Ісуса на це конкретне питання, складається враження, що Його взагалі не цікавить фізичний сенс Царства Божого, натомість Христос звертає увагу учнів на хрещення Святого Духа, завдяки Якому вони зможуть стати свідками по всій землі. Після цих слів Ісус возноситься. 

Учні, вдивляючись у небо, чують питання від двох чоловіків у білих одежах: «Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо!» (1:11). Після цих слів учні повертаються в Єрусалим, перебувають у єдності й молитві та за допомогою жереба обирають замість Юди, який зрадив Ісуса, нового апостола – Маттія.

Що варто підкреслити цією подією?

У своєму зверненні до ста двадцяти слухачів Петро використовує згадки з книг Псалмів 41:10, 69:26, 109:8, 16:5, Єремії 17:10, 1 Самуїла 16:7, переосмислюючи їх під впливом пережитих подій, вознесіння та розповідей Ісуса про Царство Боже. Його заклики та обрання Маттія може свідчити, що учні почали інакше сприймати Царство Боже. Їхні уявлення про Царство Боже, яке вони очікували від Ісуса, тобто відновлення царства Ізраїлю тут і зараз, змінилося на свідчення про Царство Боже як таке. Ця зміна уявлення не відкинула очікування Царства Божого, але дала можливість стати співучасником його поширення й творцями нової реальності, відправною точкою якої є служіння, смерть, воскресіння й вознесіння Христа. 

Чи є сенс святкувати Вознесіння Господнє?

Так, але ця подія набуває справжнього сенсу і трансформувального ефекту, якщо ми осмислюємо її і з позиції окремих учнів, і спільноти загалом. Іншими словами, якщо бачимо себе частиною цієї події, а отже, набуваємо розуміння, що сьогодні ми є тими, хто продовжує формувати відгомін Царства Божого.

Як це можливо втілити в життя?

На тлі російсько-української війни українському народові потрібно бачити присутність спільноти Христа, щоб, стикнувшись зі злом війни віч-на-віч, залишитися народом з обличчям людяності. Усвідомлення того, що ми спадкоємці Царства Божого, зобов’язує нас до непростого виклику – лишатися свідками Царства Божого, а відтак – показати людяність посеред зла.