Нехай тече правосуддя, як вода, і праведність, — наче потужний потік
Амос 5:24
Коли ми міркуємо про державотворення, на думку спадає не лише історія, постаті чи конкретні документи, які впливали на розвиток України як держави зі своєю культурою, мовою, героями, кордонами тощо.
Державність — це також принципи, цінності й суть, заради втілення яких стається історія, діють люди, видають документи, повстають, обороняють, проносять крізь важкі роки, плекають попри все.
Якими мають бути ці цінності?
Або, точніше кажучи: які принципи суспільного ладу хотілося би, щоби буяли й процвітали і в наших документах, і в культурі державності України?
Потужним джерелом, яке може запропонувати нам багато простору для міркувань і пошуку відповідей на це запитання, тут постає Перший (Старий) Завіт, особливо пророча література.
Для прикладу — Амоса 5:24
«Нехай тече правосуддя, як вода, і праведність, — наче потужний потік».
Цей текст містить два дуже потужних і сильних слова, які Бог послідовно кладе як підґрунтя для розвитку державності Свого народу й до яких Бог потім постійно повертає Ізраїль через різних пророків.
✅Правосуддя
Тут стоїть єврейське слово мішпат (מִשְׁפָּט mispat). Воно означає справедливість, а буквальне його значення (або одне зі значень) — належне застосування влади, сили, керівництва; коли керівництво або влада в належний спосіб виконують свої обов’язки й ухвалюють належні рішення (за Дж. Ґолдінґеєм).
✅Праведність
Це єврейське слово цедака (צְדָקָה sedaqah), яке означає «чинити по правді», тобто чинити праведні вчинки щодо людей і Бога; слово за значенням близьке до поняття вірності.
Ці два поняття пронизують, наприклад, усю книгу Ісаї. Наприклад, Джон Ґолдінґей показує зв’язок частин Ісаї на основі цих двох термінів: 1–39 розділи ніби говорять «Ви маєте творити мішпат і цедака», а 40–55 розділи вторять: «Ягве буде творити мішпат і цедака».
Мішпат і цедака багато важать для розуміння Єремії, оскільки він зосереджується зокрема й на темі соціальної справедливості й справедливого суду.
Тобто пророча література послідовно вертається до цих двох концептів і пропонує багато прикладів втілення в культурних та історичних умовах кожного пророка. Тому до цих текстів можна й варто звертатися, щоби, досліджуючи їх способи тлумачення справедливості й праведності, розбиратися, як це може втілитися в наших умовах.
Було б ідеально, якби в цьому вірші стояло ще одне слово.
✅ Милосердя
Це слово хесед (חֶסֶד ḥesed) — виняткова віддана посвята, яку ми проявляємо до людей (у доброті, милості, любові), причому ці люди не можуть претендувати на неї (велика незаслужена милість, як приклад можна навести історію Рути: Рут являє хесед до Неємії, а Бооз являє хесед до Рути й Неємії). Ще це слово може означати вірність.
Головна ідея цих трьох термінів: Бог хоче бачити у Своєму народі конкретний суспільний лад і політичну систему — по суті, саме втілення правосуддя, праведності й милості (мішпат, цедака і хесед) — це той практичний прояв і втілення Тори, які Бог очікував бачити в Ізраїлі.
Звісно, ми не можемо назвати Україну Ізраїлем. Але ми бачимо, як наведені цінності проходять крізь усю Біблію з наголосом: життя народу з такими цінностями — це життя, яке веде до процвітання людей.
Це чудово підкреслює ще одна особливість зацитованого вірша: автор використовує образ ріки або водного потоку, щоби передати буяння справедливості й праведності. Ріка, яка тече й несе життя. Мені це чомусь нагадує образ води, яка тектиме від престолу Божого й оживлятиме місця, де раніше була пустеля (Єзекіїля 47:1–12 та Об’явлення 22:1–2).
Звісно, найкращим втіленням цієї Ріки є Ісус, Який прийшов на цю землю й втілив справедливість і праведність Божу Своїм життям. Він оприявнив ці цінності в служінні й проповіді Царства Божого, яке довірив нам розбудовувати через керівництво й присутність Духа Святого.
Тому, якщо вертатися до питання, з якого ми починали цей текст — які цінності варто плекати під час державотворення? — хотілося би, щоби в цьому списку були вже згадувані справедливість, праведність і милосердя.
Безумовно, Царство Боже не обмежується кордонами географічними, етнічними або часовими. Але водночас, якщо ми віримо, що Церква має його поширювати, чому б не починати зі свого будинку, своєї вулиці, міста, району, області, держави? Зі свого робочого місця й кола друзів і знайомих?
Чому б не підхопити естафету багатостолітньої української державності (до речі, дуже сильною точкою творення цієї державності було хрещення Русі, яке теж згадують у цей день) і не продовжити цю клопітку працю наповнення її цінностями, які ми як християни віднаходимо у Христі, заради блага й процвітання нашої держави й нашого народу?
Із чого почати?
На мою думку, великі системи і явища на кшталт державності завжди формуються безліччю щоденних рішень, які втілює кожна людина у своєму повсякденні. Тому почати можна з простого: «О, людино, Він сказав тобі, що є добре, і чого Господь очікує від тебе, а саме: Щоб ти дотримувався правосуддя [мішпат], любив чинити милосердя [хесед], і в покорі ходив з твоїм Богом!» (Міх. 6:8).
Автор: Ангеліна Кравченко, старший науковий співробітник відділу аспірантури, докторантури та науково-дослідницької роботи УЄТС.
Богословська освіта після Бучі
Офіційне комюніке, прийняте учасниками консультації «Богословська освіта після Бучі» (15-19...
Детальніше
День Конституції
28 червня Україна святкує День Конституції — це не просто юридична дата, а день, коли ми згадуємо...
Детальніше
Євангеліє проти “русского мира”
Уже ні для кого не таємниця, що за агресією Російської Федерації та путінським правлінням...
Детальніше