День Української Державності

Коли ми міркуємо про державотворення, на думку спадає не лише історія, постаті чи конкретні документи, які впливали на розвиток України як держави зі своєю культурою, мовою, героями, кордонами тощо.

Державність — це також принципи, цінності й суть, заради втілення яких стається історія, діють люди, видають документи, повстають, обороняють, проносять крізь важкі роки, плекають попри все. 

Якими мають бути ці цінності?

Або, точніше кажучи: які принципи суспільного ладу хотілося би, щоби буяли й процвітали і в наших документах, і в культурі державності України? 

Потужним джерелом, яке може запропонувати нам багато простору для міркувань і пошуку відповідей на це запитання, тут постає Перший (Старий) Завіт, особливо пророча література. 

Для прикладу — Амоса 5:24 

«Нехай тече правосуддя, як вода, і праведність, — наче потужний потік».

Цей текст містить два дуже потужних і сильних слова, які Бог послідовно кладе як підґрунтя для розвитку державності Свого народу й до яких Бог потім постійно повертає Ізраїль через різних пророків.

✅Правосуддя

Тут стоїть єврейське слово мішпат (מִשְׁפָּט mis‌pa‌t‌). Воно означає справедливість, а буквальне його значення (або одне зі значень) — належне застосування влади, сили, керівництва; коли керівництво або влада в належний спосіб виконують свої обов’язки й ухвалюють належні рішення (за Дж. Ґолдінґеєм).

✅Праведність 

Це єврейське слово цедака (צְדָקָה s‌ed‌a‌qa‌h), яке означає «чинити по правді», тобто чинити праведні вчинки щодо людей і Бога; слово за значенням близьке до поняття вірності. 

Ці два поняття пронизують, наприклад, усю книгу Ісаї. Наприклад, Джон Ґолдінґей показує зв’язок частин Ісаї на основі цих двох термінів: 1–39 розділи ніби говорять «Ви маєте творити мішпат і цедака», а 40–55 розділи вторять: «Ягве буде творити мішпат і цедака».

Мішпат і цедака багато важать для розуміння Єремії, оскільки він зосереджується зокрема й на темі соціальної справедливості й справедливого суду.

Тобто пророча література послідовно вертається до цих двох концептів і пропонує багато прикладів втілення в культурних та історичних умовах кожного пророка. Тому до цих текстів можна й варто звертатися, щоби, досліджуючи їх способи тлумачення справедливості й праведності, розбиратися, як це може втілитися в наших умовах.

Було б ідеально, якби в цьому вірші стояло ще одне слово.

✅ Милосердя 

Це слово хесед (חֶסֶד ḥesed) — виняткова віддана посвята, яку ми проявляємо до людей (у доброті, милості, любові), причому ці люди не можуть претендувати на неї (велика незаслужена милість, як приклад можна навести історію Рути: Рут являє хесед до Неємії, а Бооз являє хесед до Рути й Неємії). Ще це слово може означати вірність.

Звісно, ми не можемо назвати Україну Ізраїлем. Але ми бачимо, як наведені цінності проходять крізь усю Біблію з наголосом: життя народу з такими цінностями — це життя, яке веде до процвітання людей.

Це чудово підкреслює ще одна особливість зацитованого вірша: автор використовує образ ріки або водного потоку, щоби передати буяння справедливості й праведності. Ріка, яка тече й несе життя. Мені це чомусь нагадує образ води, яка тектиме від престолу Божого й оживлятиме місця, де раніше була пустеля (Єзекіїля 47:1–12 та Об’явлення 22:1–2).

Звісно, найкращим втіленням цієї Ріки є Ісус, Який прийшов на цю землю й втілив справедливість і праведність Божу Своїм життям. Він оприявнив ці цінності в служінні й проповіді Царства Божого, яке довірив нам розбудовувати через керівництво й присутність Духа Святого.

Тому, якщо вертатися до питання, з якого ми починали цей текст — які цінності варто плекати під час державотворення? — хотілося би, щоби в цьому списку були вже згадувані справедливість, праведність і милосердя. 

Безумовно, Царство Боже не обмежується кордонами географічними, етнічними або часовими. Але водночас, якщо ми віримо, що Церква має його поширювати, чому б не починати зі свого будинку, своєї вулиці, міста, району, області, держави? Зі свого робочого місця й кола друзів і знайомих?

Чому б не підхопити естафету багатостолітньої української державності (до речі, дуже сильною точкою творення цієї державності було хрещення Русі, яке теж згадують у цей день) і не продовжити цю клопітку працю наповнення її цінностями, які ми як християни віднаходимо у Христі, заради блага й процвітання нашої держави й нашого народу?

На мою думку, великі системи і явища на кшталт державності завжди формуються безліччю щоденних рішень, які втілює кожна людина у своєму повсякденні. Тому почати можна з простого: «О, людино, Він сказав тобі, що є добре, і чого Господь очікує від тебе, а саме: Щоб ти дотримувався правосуддя [мішпат], любив чинити милосердя [хесед], і в покорі ходив з твоїм Богом!» (Міх. 6:8).